Вихід з горювання
Протягом життя люди неминуче стикаються із горем від втрати близьких, яке, на перший погляд, неможливо подолати. Відразу після втрати може здатися, що виходу з горювання немає, але здебільшого згодом усе приходить у норму. У деяких пацієнтів засмучення набуває патологічної форми, і тоді пройти цей процес з найменшими втратами допоможе робота з хорошим психотерапевтом.
Якщо людина впоралася з горем, вона не концентрується на думках про нього, а зосереджена на повсякденних справах і планах на майбутнє. Звідси випливає, що постійні думки про те, що вихід зі стану горя знайдено і його вже можна залишити в минулому, свідчать про продовження процесу горювання, для подолання якого буде потрібна професійна допомога.
Стадії горювання
Весь процес подолання наслідків події, що травмує, психотерапевти ділять на дві основні стадії: прийняття і вихід.
Прийняття. Цим терміном зазвичай називають поступове перетворення сильного душевного болю в смуток, який має світле емоційне забарвлення. Тобто спогади з часом не стираються, а змінюється їхнє емоційне сприйняття.
На початковому етапі людині часто здається, що її втрату неможливо пережити. Не можна просто заспокоїтись і раптово втілити в життя рішення про те, що нічого дійсно страшного не трапилося, треба рухатися далі, продовжувати відчувати радість та інші позитивні емоції. На прийняття втрати та зміну ставлення до неї потрібен час.
Вихід. На цій стадії горювання приходить усвідомлення безперервності життя, наявності в ньому горя та втрат, які можна пережити та рухатися далі. Тобто людина розуміє, що в її особисту біографію надовго вписані не лише горе і біль від втрати, а й усі щасливі моменти, що їй передують.
Втрата стає частиною особистої історії, сприймається, як безумовно сумна, проте лише одна з подій, що мали місце раніше. Зникає бажання відгородитися від неї всіма можливими засобами, змусити себе не згадувати про втрату.
Іноді самостійно пройти прийняття та вихід із горювання складно, у цьому випадку потрібна допомога психотерапевта.
Що таке патологічне горювання
Переживання горя є природною реакцією на важку втрату. Найчастіше люди самостійно виходять із цього стану, але приблизно у 10-15% випадків спостерігається ускладнене чи патологічне горювання. До проявів психічного розладу відносять гіпертрофоване страждання, серйозні проблеми зі стадією прийняття. Людина, яка страждає на патологічну скорботу, не готова уявити будь-які події у своєму майбутньому без того, кого вона втратила.
Коли необхідна підтримка психотерапевта
Якщо скорбота має ознаки патологічного стану (неприйняття втрати, небажання представляти своє майбутнє без людини, якої більше немає поруч, навіть за кілька місяців), вийти з неї без допомоги фахівця зазвичай вкрай складно.
У таких випадках психологічний стан людини з часом не тільки не покращується, а може погіршуватися появою додаткових розладів (наприклад, депресії). Чим раніше такий пацієнт звернеться до психотерапевта, тим швидше він почуватиметься краще і зможе повернутися до повноцінного повсякденного життя.