Гостра реакція на стрес
Травмуюча подія може стати причиною розвитку гострої реакції на стрес або нервового зриву. Такий стан є тимчасовою (до 48 годин) екстремальною реакцією на подію, що викликає психотравму. Якщо симптоми продовжують турбувати довше (до 4 тижнів), йдеться про гострий стресовий розлад. У разі збереження симптомів до 3 місяців діагностують посттравматичний стресовий розлад, який здатний переходити до хронічного стану.
Причини розвитку гострої стресової реакції можуть бути різними, при цьому навіть не обов’язково, щоб стресова подія відбулася безпосередньо з самою людиною. Нерідко достатньо виступати в ролі її свідка або дізнатися, що щось трапилося з родичами або знайомими. Звичний безпечний погляд на навколишню дійсність здатні похитнути тяжка травма, грабіж, війна, сексуальне насильство, ДТП з тяжкими наслідками, стихійні лиха та інші події, що травмують.
Від гострої стресової реакції повністю не застрахована жодна людина. Імовірність нервового зриву внаслідок травмуючої події вища, якщо людина виснажена, нещодавно перенесла будь-яке захворювання, не має досвіду подолання стресу, є психічно вразливою.
Поширеність і небезпека гострої реакції на стрес
Точної статистики щодо гострої реакції на стрес не існує, оскільки більшість її випадків не реєструються. Найчастіше симптоми гострої реакції на стрес власними силами досить швидко зникають, тому вони залишаються поза увагою фахівців. Крім того, багато людей не вважають за потрібне звертатися за професійною допомогою через проблеми з психічним здоров’ям, якщо вони не набувають критичного масштабу.
Головна небезпека гострої реакції на стрес полягає в тому, що вона не завжди проходить без професійної допомоги, і згодом самопочуття не лише не покращується, а й навпаки – погіршується.
Симптоми гострої реакції на стрес
Гостра стресова реакція може мати різні прояви. Найчастіше внаслідок нервового зриву виникають такі скарги:
- Змінене сприйняття навколишньої дійсності (людині здається, що вона перебуває у невідомому світі, події навколо не реальні).
- Концентрація свідомості на стресовій події (хворий не може думати ні про що інше, крім ситуації, що травмує, не в змозі відволіктися від цих думок).
- Провали у пам’яті, порушення сну, кошмари.
- Зниження концентрації уваги, підвищена дратівливість, перепади настрою.
- Відчуття страху, який позбавляє можливості рухатися, виразно формулювати думки.
Нерідко гостра реакція на стрес призводить до соціальної самоізоляції, оскільки людина прагне уникнути повторної зустрічі з подією, що травмує. З боку фізичного стану можлива поява таких симптомів, як блідість чи почервоніння шкіри, прискорене серцебиття, нудота чи блювання.
Лікування гострої стресової реакції
За наявності симптомів нервового зриву необхідно звернутися до психотерапевта чи психіатра якомога раніше. Фахівець оцінить психічний та фізичний стан, поставить точний діагноз та порекомендує комплексне ефективне лікування. Зазвичай лікування проводять у амбулаторних умовах, госпіталізація необхідна лише при високому ризику суїциду.
Найчастіше подолати гостру реакцію на стрес вдається з допомогою наступних психологічних методик:
- поведінкова терапія;
- психонавчання;
- EMDR (десенсибілізація та повторне відпрацювання травми шляхом руху очей).
Додатковим інструментом лікування також може бути гіпнотерапія.
Для сприятливого прогнозу лікування нервового зриву важливу роль відіграє поведінка найближчого оточення хворого. Співчутливе ставлення без висловлювання звинувачень та невдоволення суттєво підвищує шанси на швидке порятунок від психологічних та фізичних симптомів.
3 причини звернутися до нашого центру за допомогою при появі гострої реакції на стрес:
- Колектив центру складається з досвідчених психотерапевтів та психіатра, який при необхідності може призначати медикаментозне лікування.
- Психотерапевтичне та психіатричне лікування ведеться відповідно до перевірених медичних протоколів.
- Використання інноваційних методик, що мають високу лікувальну ефективність, дозволяє максимально швидко досягти помітних поліпшень стану пацієнтів.
Запишіться на консультацію, щоб вийти зі стану нервового зриву, не допустити розвитку хронічного посттравматичного розладу
