Зі шкільної лави ми знаємо, що здатність людини сприймати інформацію та використовувати її на практиці, визначається як ментальний інтелект. Останні десятиліття все більше говорять про інший «вид інтелекту», про емоційний інтелект.
У цій публікації я спробую дати відповіді на запитання, що найчастіше чуємо, коли мова йде про емоційний інтелект:
- Які відмінності між емоційним інтелектом та ментальним інтелектом?
- Чи існують способи та методи визначення рівня емоційного інтелекту?
- Якщо можливо, то як розвивати емоційний інтелект?
Розуміння емоційного інтелекту
А. Емоційний інтелект (EQ) – це здатність чи вміння виявляти, оцінювати і керувати емоціями, причому як своїми, так і емоцыями інших людей.
Б. Виявлення та інтерпретація емоцій, вважаються базовими здібностями, пов’язаними з високим емоційним інтелектом.
В. Існують докази, що емоційний інтелект підлягає розвитку та поглибленню. Це досягається за допомогою спеціальних практичних занять.
Без заперечень, високий розумовий інтелект є передумовою успіху та успішності. Але іноді буває не так. Іноді ментального інтелекту для успішності буває недостатньо, чогось дуже важливого не вистачає. І цією важливою родзинкою часто є емоційний інтелект.
Емоційний інтелект – складова ланка психічної діяльності людини
Таким чином, емоційний інтелект (EQ) визначається як здатність або вміння виявляти, оцінювати та керувати своїми емоціями, причому не лише своїми, а й оточуючих (діти, члени сім’ї, колеги по роботі…). Отже, емоційний інтелект також впливає на наші успіхи у навчанні, роботі, в стосунках, вихованні дітей та багато в чому іншому.
Терміни «емоційний інтелект» та «соціальний інтелект» були запропоновані у 1960-х роках. Увага на ці види психічної діяльності фокусувалася завдяки дослідникам, які прагнули зрозуміти та ідентифікувати не лише когнітивні компоненти, що беруть участь у поведінкових процесах, таких як досвід навчання, сімейні стосунки, прояви волі та почуттів.
Інша потреба, пов’язана з дослідницькою спробою побудувати модель людського інтелекту і розумінням того, що така модель не була б повною без всебічного опису набору факторів (когнітивних і не когнітивних), що становлять нашу поведінку при різноманітних обставинах.
Проте лише 1990 року поняття «емоційний інтелект» набуло наукового обгрунтування. Завдяки психологам – Джону Майєру та Пітеру Саловею. Їхні дослідження були зосереджені на людській здатності розпізнавати власні емоції та емоції оточуючих. Минуло ще п’ять років, і 1995 року термін «емоційний інтелект» увійшов у широкий ужиток. Це сталося завдяки публікації книги доктора психології Деніеля Гоулмана «Емоційний інтелект. Чому він може означати більше, ніж IQ».
Автор дав інтерпретацію дослідженням Майєра та Саловея. Книга Д. Гоулмана стала бестселером.
Емоційний та ментальний інтелект – відмінне та взаємодоповнювальне
Емоційний інтелект, як випливає з його назви, говорить про можливість виявляти та розуміти прояв власних емоцій та емоцій оточуючих. Тоді як ментальний інтелект поєднує весь спектр розумових навичок. Фундаментні здібності, пов’язані з емоційним інтелекто – це розпізнавання та інтерпретація емоцій. Вважається, що високим емоційним інтелектом наділені люди, які усвідомлюють свої власні емоції та емоції оточуючих, можуть управляти і розуміти широкий спектр емоцій, проявляти і навіть розвивати емпатію і соціальні зв’язки.
Сьогодні розумовий інтелект визначається як спадкова особливість. Однак доведено, що вплив навколишнього середовища на формування інтелекту в дитинстві є надзвичайно важливим. Щодо розумового інтелекту, то, за різними оцінками, вага його генетичного складника становить близько 45-72%. З іншого боку, коли справа доходить до емоційного інтелекту, дехто оцінює його генетичну вагу приблизно в 29%.
Як розвинути емоційний інтелект?
Доведено практикою, що емоційний інтелект можна розвивати та поглиблювати. Це кропіткі та тривалі заняття спрямовані на виявлення та інтерпретацію різних емоцій, постійної розбудови їхнього спектру. Відповідно до прийнятої моделі, розробленої Майєром і Саловеєм, емоційний інтелект включає кілька здібностей, розвиваючи які, ми розвиваємося гармонійно:
- Сприйняття емоцій – здатність ідентифікувати та розшифровувати емоції
- Самоусвідомлення емоцій – здатність розуміти те, що ми відчуваємо зараз.
- Використання емоцій – здатність використовувати емоції на благо мислення, вирішення проблем та інших когнітивних процесів.
- Розуміння емоцій та емоційних знань – здатність використовувати емоції та помічати їх зміну у різних ситуаціях.
- Управління емоціями – здатність контролювати емоції, регулювати їх
- Самомотивація – здатність використовувати емоції для досягнення цілей та здатність відмовлятися від задоволення.
- Управління стосунками – здатність контролювати соціальні навички взаємодії, висловлювати почуття та виявляти співчуття до інших.
Хоча, як уже згадувалося, емоційний інтелект має генетичні елементи, психологи вважають, що важливою є набута здатність розвитку емоційного інтелекту, користуючись якою можна розвиватись впродовж усього життя. Діти розвивають емоційний інтелект у вигляді наслідування, засвоюючи емоційні послання батьків, братів і сестер, інших важливих для себе дорослих. Тому дитинство вважається одним із ключових періодівів розвитку. Тож батьки та найближче оточення відіграють значну роль у закладанні основ емоційного інтелекту.
Однак навіть ті, що не отримали сприятливого батьківського впливу в дитинстві, можуть покращити свій емоційний інтелект!
Фахівці нашого центру успішно використовують сучасні методи діагностики, доказові форми та підходи в роботі з емоціями.
Ми пропонуємо Вам семінари, тренінги, групову терапію, особисту психотерапію для набуття тілесної, емоційної та поведінкової рівноваги, життєвої стійкості та успішності.
Євген Тичковський 04.06.2023
Запишіться на консультацію
